День знань — це,
мабуть, єдине свято, яке одночасно є і загальним для всіх, і особистим
для кожного. Першоклашки з ще не зовсім зрозумілим їм почуттям трепету,
ховаючись за величезними букетами квітів, тримаючись за руки батьків,
роблять свій перший крок на великому шляху знань, а новоспечені студенти
вперше вступають у доросле життя. Учні шкіл, технікумів, коледжів,
вузів, подорослішали за літо, відпочилі і засмаглі, знову зустрічаються
зі своїми друзями і діляться враженнями про проведені літні канікули.
Батьки, бабусі й дідусі проводжають своїх дітей та онуків у новий
навчальний рік, де їх зустрічають вчителі та викладачі — люди, які
ведуть їх до вершин знань. Та й у всіх інших є близькі або друзі, для
яких свято День знань — подія актуальна і урочиста.
.До речі, початок навчального року припадає на 1 вересня
лише в кількох державах — це в основному країни колишнього СРСР (Росія,
Білорусь, Україна, Казахстан, Молдова, Туркменістан, Вірменія,
Прибалтика), а також Чехія і деякі інші країни Європи. В Італії цей день
приходиться на 1 жовтня. У ряді країн немає єдиного для всіх закладів
дня початку навчального року. Так відбувається, наприклад, у Німеччині,
Іспанії та Франції. У США літні канікули закінчуються у другій половині
серпня. А японські школи i ВУЗи й зовсім відкривають свої двері в перший
день квітня!
Звичайно, головними винуватцями торжества в перший день осені є школярі — від першокласників з величезними бантами і оберемками квітів мало не вдвічі більшими себе, до вже зовсім дорослих старшокласників, які менше ніж через рік стануть абітурієнтами. 1 вересня вчителі знову перегортають класний журнал, беруть у руки крейду і задають домашнє завдання, а школярі вперше за три місяці чують дзвінок "для вчителя", слова "Хто сьогодні черговий?" І "Відкриваємо зошити, пишемо число".
І
нехай вони скаржаться на те, що літо скінчилося і знову потрібно рано
вставати, носити змінку, відповідати на уроках, робити домашку і кожен
день бачити "цю училку"; але всі вони в душі відчувають радісні і
святкові почуття, переступаючи поріг школи вперше в новому навчальному
році, а хтось — перший раз у своєму житті. Через багато років ми з
ностальгією і найтеплішими почуттями згадуємо цей знайомий з дитинства
запах гладіолусів і хризантем, приємні клопоти щодо купівлі обновок до 1
вересня, Дня знань: зошитів у клітинку і в лінійку, цілої гори ручок,
олівців, гумок і лінійок. Крізь роки чуємо привітальні слова директора
школи і бачимо щирі посмішки вчителів та щасливі очі молодих батьків.
Невже знайдеться хтось, хто хоч раз у своєму дорослому житті не хотів би
навіть на хвилинку знову потрапити у свій світлий клас і знову підняти
руку, щоб відповісти на питання вчительки чи сказати: "А можна вийти?"
У День знань 2014 року, як і щороку 1 вересня, вулиці українських, російських, та інших міст наповняться білими бантами, різноколірними букетами і загальним радісним відчуттям того, що попереду нова сторінка життя — цікава, барвиста і повна нових знань.
Звичайно, головними винуватцями торжества в перший день осені є школярі — від першокласників з величезними бантами і оберемками квітів мало не вдвічі більшими себе, до вже зовсім дорослих старшокласників, які менше ніж через рік стануть абітурієнтами. 1 вересня вчителі знову перегортають класний журнал, беруть у руки крейду і задають домашнє завдання, а школярі вперше за три місяці чують дзвінок "для вчителя", слова "Хто сьогодні черговий?" І "Відкриваємо зошити, пишемо число".
У День знань 2014 року, як і щороку 1 вересня, вулиці українських, російських, та інших міст наповняться білими бантами, різноколірними букетами і загальним радісним відчуттям того, що попереду нова сторінка життя — цікава, барвиста і повна нових знань.