понедельник, 14 апреля 2014 г.

Страсний тиждень - сім днів в очікуванні дива

Останній тиждень перед Великоднем називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту, кожен день мав свої традиції. Так, у понеділок починали прибирати в оселі та на подвір’ї, у вівторок прасували одяг, у середу завершували роботи на полях і городах та готувалися до випікання пасок.
Найбільше ж обрядів і дійств припадає на Страсний, або Чистий четвер. Традиційно цього дня випікають паски. В Чистий четвер потрібно підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно вимитись, особливо це стосується дітей і хворих, адже вода цього дня змиває усі хвороби та захищає від негараздів. Виготовлена в Чистий четвер страсна свічка захищає оселю від пожеж, а тих, хто в ній мешкає, - від хвороб.
Найважливіші богослужіння у храмах теж починають правити з четверга. Великий четвер - це день згадки про Таємну вечерю. Тоді Ісус Христос умив ноги дванадцятьом апостолам. Тепер на спогад про євангельську подію це робить кожен єпископ: обирає дванадцять найдостойніших священиків єпархії й умиває їм ноги. Того ж дня єпископ освячує миро, яке роздає по всіх церквах. У Великий четвер зранку в храмах правиться Вечірня з літургією Василія Великого, а ввечері - Страсна утреня. Під час цієї служби згадують терпіння (страсті) Ісуса Христа шляхом на Голгофу. Священик читає 12 Євангелій і переодягається 12 разів - міняє ризи (фелони). Це не припис Церкви, а давня традиція. Якщо починає священик правити службу в темних ризах, то закінчує у світлих, а останнє Євангеліє читає в червоних шатах. Перехід від темних до світлих барв символізує перехід від страстей і смерті Ісуса Христа до Його Воскресіння.
Існує повір’я, що Чистого четверга Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати “Мертвецький Великдень”.
Страсну п’ятницю християни вважають найсумнішим днем року, бо саме цього дня Христос помер. Це день тиші, коли люди приходять до церкви, аби поцілувати плащаницю. На Галичині віруючі люди у п’ятницю взагалі не їдять, поки не поцілують плащаницю - тканину із зображенням тіла Христа. В храмах не дзвонять у дзвони, а в момент винесення плащаниці діти гуркочуть дерев’яними калатальцями.
У страсну суботу готуються до великодньої святкової трапези. Для господарок це найкопіткіший день, адже потрібно все приготувати, спекти, зварити. Також красять яйця та виготовляють писанки. Для крашанок переважно використовують червоний колір, який символізує кров Христову. Лушпиння від яєць у давнину не викидали, а несли до річки і пускали на воду. За легендою, через 25 днів воно припливе в ірій - брахманський край - і повідомить там душам праведників про Світле Христове Воскресіння.